Колектив Ржищівського міського суду Київської області відвідав Ржищівський археолого-краєзнавчий музей

04 вересня 2024 року колектив Ржищівського міського суду Київської області відвідав Ржищівський археолого-краєзнавчий музей.

Нині місце України в європейському культурному просторі значно залежить від ставлення до історичної пам’яті, рівня збереженості національних традицій та власне культурної спадщини.
Культурна спадщина є надбанням усього людства, свідченням культурного розмаїття світу, це жива традиція, яка зв’язує покоління, формуючи ідентичність народу та територій, на яких вони проживають. Саме культурна спадщина України, в якій відображено наш український культурний код, впливає на формування нас як нації. Це зайвий раз підкреслює, що збереження об’єктів культурної спадщини є архіважливим.
Скарбниця історичної та культурної спадщини - це музей. Це та установа без якої неможлива спадкоємність культури та її розвиток . Тому колектив Ржищівського міського суду Київської області вирішив відвідати місцевий археолого-краєзнавчий музей для ознайомлення з пам'ятками матеріальної і духовної культури регіону
КЗ КОР «Ржищівський археолого-краєзнавчий музей - це сучасно та естетично представлена музейна експозиція, відреставровані пам’ятки , що є запорукою цивілізованої роботи музею.
Родзинкою експозиції археологічної зали є знахідки Трипільської культури, що є зараз всесвітньовідомою. Це унікальні артефакти, що їх знайшли археологи під час розкопок на території міста Ржищів, які свідчать про існування трьох давніх археологічних культур.
Завідувач відділу з основного виду діяльності Ольга Гудзій впродовж екскурсії розповіла про трипільські поселення, духовний світ трипільців,заняття трипільських племен та історичне значення трипільської культури, дослідження археологів. За етнографічними ознаками трипільська культура дуже близька і подібна до української. Зокрема, багато провідних мотивів трипільського орнаменту до сьогодні збереглися в українських народних вишивках, килимах, народній кераміці, а особливо в українських великодніх писанках. Житло трипільської культури дуже нагадує українську сільську хату XIX ст. Нарешті, основним заняттям трипільців, як і українців, було землеробство.
Краєзнавча зала музею – це місце, де зустрічаються сьогодення й минуле. Музейні предмети експозиції розширили знання про історію рідного краю.
Відвідування культурно-наукової установи залишило дуже хороше враження. Ретельний підбір експозиції і якісні послуги дали величезну кількість цікавої інформації.

Працівники суду вдячні співробітникам музею за цікаву екскурсію.

Прес секретар Ірина КРІПАК