Недофінансування судової влади: збори суддів Ржищевського міського суду вирішили звернутися до Верховного Суду щодо перевірки окремих положень ЗУ «Про Державний бюджет на 2021 рік» на відповідність Конституції України

Недофінансування судової влади: збори суддів Ржищевського міського суду вирішили звернутися до Верховного Суду щодо перевірки окремих положень ЗУ «Про Державний бюджет на 2021 рік» на відповідність Конституції України та потребу офіційного тлумачення окремих положень ст. 130 Основного Закону.

2 лютого 2021 року у залі судових засідань у режимі відеоконференції за допомогою програми Zoom було проведено  збори суддів Ржищівського міського суду. До участі у зборах суддів було запрошено керівника апарату.

За пропозицією головуючої на зборах суддів голови суду С.М. Козіної було затверджено та розглянуто наступні питання порядку денного збори суддів:

І. Затвердження змін до Положення про збори суддів Ржищевського міського суду Київської області (виконання рішення Ради суддів України від 05.06.2020).

ІІ. Підведення підсумків роботи суду у 2020 році.

1. Заслуховування звіту голови суду.
2. Заслуховування звіту керівника апарату суду.

ІІІ. Обговорення критичної ситуації з недофінансування судової влади у 2021 році та проекту листа до Голови Верховного Суду.

За наслідками розгляду крайнього питання порядку денного, обговоривши окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», зборами суддів було ухвалено рішення звернутися до Голови Верховного Суду щодо розгляду в аспекті незалежності судів та суддів на засіданні Пленуму Верховного Суду питання стосовно недопустимості неналежного фінансування судової влади; надання оцінки окремим положенням Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» в частині дотримання конституційних положень забезпечення державою фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів, звуження гарантій незалежності суддів, а також потреби офіційного тлумачення окремих положень ст. 130 Основного Закону.

У листі збори суддів наголошують, що звернення Вищої ради правосуддя до Міністерства фінансів України щодо недостатнього фінансування судової влади відверто ігноруються, що є неприйнятним, адже призводить до незабезпечення потреб органів правосуддя хоча б критично мінімальними обсягами видатків, які б дали змогу судам не зупинити здійснення правосуддя у 2021 році. Згідно Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів, а тому необхідним є ухвалення невідкладених змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» в частині збільшення видатків загального фонду за бюджетною програмою «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя».

У той же час, на думку суддів Ржищевського міського суду, положення ст. 130 Конституції України «У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя» у поєднанні з положеннями ч. 2 ст. 6, ч.1, 2 ст. 8, ст. 19, ч. 1 ст. 126 Основного Закону України потрібно розуміти так, що пропозиції Вищої ради правосуддя щодо визначення видатків на утримання судів у Державному бюджеті України є обов’язковими для урахування органами державної влади та їх посадовими особами під час визначення обсягів відповідних видатків державного бюджету. Тобто зазначені пропозиції Вищої ради правосуддя щодо визначення видатків на утримання судів не можуть бути проігноровані або враховані не в повному обсязі тощо.

Крім того, встановивши норму щодо розрахункової величини для визначення базових розмірів посадових окладів суддів «працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді – 2102 гривні», ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», обмежено встановлену ч. 1 ст. 126 Конституції України гарантію незалежності суддів, в аспекті забезпечення належного рівня їх матеріального забезпечення, оскільки допустив звуження досягнутого змісту та обсягу рівня суддівської винагороди. Таке звуження гарантій незалежності суддів відбулося шляхом прийняття іншого нормативно-правового акту, відмінного від Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тоді як питання суддівської винагороди регулюється лише цим законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

суддя спікер А.В. Потапенко